Site Loader

Содержание

Електрична напруга — Вікіпедія

Напруга (U) на ділянці електричного кола — це різниця потенціалів між двома точками електричного поля яка чисельно дорівнює відношенню роботи, яку треба виконати для переміщення заряду з однієї точки поля в іншу точку, до величини цього заряду.

Напруга в системі SI вимірюється у вольтах (B).

U=Wст/Q, де Wст — робота сторонніх сил по переміщенню заряду, Q- одиниця заряду U=φ12, де φ12— різниця потенціалів.

Із закону Ома для неповного кола: U=I·R, де I-струм, R-опір провідника.

Для вимірювання напруги, можуть використовуватися прилади, які називаються вольтметрами, мілівольтметрами тощо.

Напруга може являти собою або джерело енергії (електрорушійну силу), або втрачену, використану чи збережену енергію (спад напруги).

Простою аналогією для електричного кола є вода, яка тече в замкненому

контурі трубопроводу, що керується механічним насосом. Це можна назвати «водним колом». Різниця потенціалів між двома точками, відповідає різниці тисків між ними. Якщо насос створює різницю тисків між двома точками, то вода, що тече з однієї точки до іншої, зможе виконувати роботу, наприклад, керувати турбіною. Подібним чином, робота може бути виконана електричним струмом, який створюється різницею потенціалів, що забезпечується акумулятором. Наприклад, напруга, надана достатньо зарядженою автомобільною батареєю, може «штовхати» великий струм крізь обмотки стартерного двигуна автомобіля. Коли насос не працює, він не виробляє різниці тисків, отже турбіна не обертається. Точно так само, якщо акумулятор автомобіля є дуже слабким або «мертвим», то він не зможе увімкнути стартер.

Порівняння з гідравлікою, є корисним способом розуміння багатьох електричних тверджень. У такій системі робота, проведена для пересування води, дорівнює тиску, помноженому на обсяг переміщеної води. Так само, в електричній схемі робота, проведена для переміщення електронів або інших носіїв заряду, дорівнює «електричному тиску», помноженому на кількість електричних зарядів, котрі пересуваються. Що стосується «потоку», то чим більш «відмінний напір» між двома точками (різниця потенціалів або різниця тисків води), тим більший потік між ними (електричний струм або течія води).

Подібність між гідравлічним контуром (ліворуч) і електричним контуром (праворуч): різниця електричних потенціалів між двома точками А і В електричного кола подібна різниці тисків між двома точками А і В відповідного водного кола. На малюнку також показано наступні пристрої, подібні один одному: 1 — водяний насос / джерело напруги; 2 — турбіна / лампочка; 3 — клапан регулювання / резистор; 4 — запірний клапан / вимикач.

Вольт (символ: укр. В, англ. V) — похідна одиниця для електричного потенціалу, електричної різниці потенціалів та електрорушійної сили. Назву Вольт прийнято на честь італійського фізика Алессандро Вольта (1745-1827), який винайшов «вольтову купу», можливо, й першу хімічну батарею.

У різних напрямках діяльності людини використовуються різні стандартні рівні напруги. Часто це визначається традиційним для даної галузі значенням, як, наприклад, 12 В для звичайного автомобільного акумулятора або використання в побутовій електромережі. В Україні побутова електромережа має напругу 220 В змінного струму.

Високовольтні електричні мережі.[ред. | ред. код]

Потужність електричної енергії, насамперед, дорівнює напрузі, помноженій на струм, тож чим вище електрична напруга в мережі, тим менший потрібен струм (отже нижчі втрати електроенергії), досить тонших дротів ЛЕП або жил кабелю (заощадження кольорових металів), для

Попереджувальний знак «Висока напруга»

передавання певної електричної потужності на великі відстані.

Стандартними для України є — 6, 10, 35, 110, 150[1], 220[1], 330, 400[1], 500[1], 750 кВ змінної напруги та 800 кВ постійної напруги (± 400 кВ).

У Європі — 33, 132, 150, 220, 300—330, 380—400, 500, 750 кВ змінної напруги. В деяких країнах використовуються нестандартні рівні, наприклад 275 кВ у Великій Британії або 450 кВ для міждержавних ліній, що пов’язують скандинавські країни з континентальною Європою.

У США — 33, 115, 138, 161, 230, 345, 500 кВ змінної напруги

У Російській Федерації, стандартними є високовольтні напруги — 6, 10, 20, 35, 110, 150, 230, 330, 500, 750, 1150 кВ змінної напруги та 400 і 800 кВ постійної напруги.

Загалом, головною причиною відмінних стандартних рівнів напруги в окремих країнах, є різний ступінь її збільшення, з розвитком електротехніки при початковій ізольованості енергосистем. Слід зазначити, що зважаючи на сумісну дію багатьох електричних систем та досить великий час їх роботи, можливе використання у певних регіонах класів напруги притаманних сусіднім системам. Як приклади, в Україні, можна навести Донецьку та Закарпатську області.

Побутові рівні напруги та частоти у світі

Найбільш поширеною побутовою напругою у Світі є 230 В. Разом з тим, у Північній Америці, Тайвані та окремих частинах Південної Америки, використовується напруга 120 В або міжфазна 240В.

Автомобільні системи[ред. | ред. код]

В усіх легкових автомобілях цивільного призначення, використовуються акумулятори з номінальною постійною напругою 12 В. Для військових модифікацій автомобілів та вантажівок, деяких літальних апаратів, номінальною є напруга 24 В, якої досягають послідовним з’єднанням двох звичайних акумуляторів. Характерним прикладом, є автомобіль Хаммер h2 у якого дві 12-вольтові батареї, приєднано до бортової мережі паралельно, для отримання більшої ємності, на відміну від військового HMMWV, де дві батареї з’єднані послідовно, для забезпечення подвоєної напруги — 24 вольти.[

джерело?]

Однією з можливих причин використання 12-вольтової мережі, є досліди з першими автомобільними акумуляторами, які показали, що у разі застосування кислотних акумуляторів, економічно найбільш вигідно використання акумуляторів напругою 12 В з 6 банками, залитими кислотним електролітом.[джерело?]

Робота на високовольтній ЛЕП

Міжнародна електротехнічна комісія та ряд національних і міжнародних стандартів (IET, IEEE, VDE тощо)

визначають високу напругу, як ту що є вище 1000 В для змінного струму, і принаймні 1500 В для постійного струму, і відрізняють її від низької напруги (50-1000 В змінного струму або 120—1500 В постійного) і занизької напруги (<50 В змінного струму або <120 В постійного). Цей поділ використовується задля створення нормативних документів на проводку і безпеку електрообладнання.

Розгінна напруга для застарілих телевізійних електронно-променевих трубок або осцилографів (цей рівень напруги лежить у межах від > 5 кВ до 27 кВ), може бути визначена за IEC 60038, як середня (1 — 35 кВ) напруга, англ. мedium voltage, порівняно з іншими напругами живлення (висока напруга англ. нigh voltage 35 — 230 кВ, надвисока напруга англ. еxtra-high voltage 245 — 1200 кВ).

Якщо між двома точками є електрична напруга, завжди існує електричне поле, яке впливає на носії заряду. Якщо точки розташовано на електропровідному матеріалі, в якому носії заряду є рухомими, напруга викликає їх спрямований рух, і електричний струм тече.

Зазвичай, термін «напруга» використовується для опису спаду напруги на електричному пристрої (наприклад як резистор). Спад напруги на пристрої можна визначити як різницю між вимірами на кожному виводі цього пристрою, відносно загальної опорної точки (або землі). Спад напруги — це різниця між двома показаннями. Дві точки в електричному колі, які з’єднано зразковим провідником без опору і котрі не перебувають всередині змінного магнітного поля, матимуть нульову напругу. Будь-які дві точки з однаковим потенціалом може бути з’єднано провідником, і між ними не протікатиме струм. Коли мова йде про змінний струм (AC), існує різниця між миттєвою напругою і середнім значенням напруги.

В електричному колі, що живиться від зразкового генератора напруги, різниця електричних потенціалів між двома полюсами генератора, дорівнює електрорушійній силі. Якщо розглядати звичайний генератор, напруга на його виводах буде нижчою, через спад напруги на внутрішньому опорі генератора.

Мультиметр налаштований на вимірювання постійної напруги DC

Вимірювальні прилади[ред. | ред. код]

Приладами для вимірювання напруги, є: вольтметр, потенціометр і осцилограф. Відповідно до закону Ома,

вольтметр працює завдяки вимірюванню спаду напруги на одиниці опору. Потенціометр діє за способом порівняння у мостовому колі, невідомої (вимірюваної) напруги з відомою (зразковою) напругою. Катодно-променевий осцилограф вимірює завдяки посиленню напруги і використанню її для відхилення електронного променя від прямої лінії, тобто відхилення променя пропорційне вимірюваній напрузі.

Стосовно змінного струму, прилади показують чинне значення напруги. Чинне значення, виявляє енергетичні властивості сигналу на відміну від миттєвого значення, яке визначає його показові (інформаційні) ознаки.

  1. а б в г Мережі вказаних напруг мають обмежене використання. Мережі напругою 150 кВ — поблизу Дніпровської ГЕС; 220 кВ — Кримська та Західна енергосистеми; 400 кВ — зв’язок ОЕС України з електричними мережами Європи; 500 кВ — зв’язок ОЕС України з ЕЕС Росії.
  • Кучерук І. М., Горбачук І. Т., Луцик П. П. Загальний курс фізики : навч. посібник у 3-х т. — Київ : Техніка, 2006. — Т. 2 : Електрика і магнетизм.
  • Сивухин Л. В. (1977). Общий курс физики. Том III. Электричество. Москва: Наука. 
  • Будіщев М. С. Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка. Підручник. — Львів: Афіша, 2001. — 424 с.
  • ДСТУ 2843-94. Електротехніка. Основні поняття. Терміни та визначення. Чинний від 1995-01-01. – Київ: Держспоживстандарт України, 1995. – 65 с.
  • https://en.wikipedia.org/wiki/IEC_60038

Вимірювання струму та напруги. Вимірювання постійного та змінного струму

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Для вимірювання струму І в будь–якому елементі електричного кола послідовно з ним вмикають вимірювальний приладамперметр.

При вимірювальні малих постійних струмів (менше 10–3 А) використовуються прямі та опосередковані методи вимірювання. В першому випадку струм вимірюють пристроями безпосередньої оцінки, наприклад, магнітоелектричними мікроамперметрами. Для збільшення чутливості використовують підсилювачі постійного струму.

Більш точним, але в той же час більш складним способом є непряме (опосередковане) вимірювання струму, при якому в вимірювальне коло вмикають резистор з відомим опором R0 і на ньому вимірюють спад напруги U0 компенсаційним методом. Шуканий струм находять за формулою І = U0 / R0.

Пристрої, які реалізують компенсаційний метод вимірювання, називають компенсаторами.

На (рис. 16) показана принципова схема вимірювання напруги Ux компенсаційним методом.

Рисунок 16

В верхньому контурі під дією е.р.с. за допомогою джерела живлення Евсп утворюється робочий струм Ір. Його значення регулюють резистором Rper та встановлюють з використанням нормального елемента Ене , е.р.с. якого відома з високою точністю. Регулюючи опір резистора Rper, досягають відсутність струму в нуль–індикаторі НИ (перемикач П в положенні 1) В цьому випадку

Ір * RN = Ене, де RN – опір зразкового резистора.

Оскільки е.р.с. нормального елемента та значення опору RN відомі з високою точністю, то і значення Ір = Ене / RN отримують також з високою точністю. При положенні 2 перемикача П вимірювальна напруга Ux порівнюється з компенсуючою напругою Uk, що утворюється струмом Іp на компенсуючому резисторі R’к. При відсутності струму в НІ напруга Ux урівноважена напругою UK, тобто:

Ux = UK = Іp * Rк = Ене * (Rк / Rn).

З даного виразу видно, що точність вимірювання Uxвизначається точністю порівняння її з Uk, тобто чутливістю НІ та незмінністю робочого струму Ір, а отже стабільністю Едоп. В свою чергу, точність Uk залежить від , точності виготовлення резистора Rk.

Компенсатори, що виготовляються промисловістю, мають такі класи точності : 0,0005, 0,001; 0,002; 0,005; 0,01; 0,02; 0,05; 0,1; 0,2; 0,5. Максимальна напруга, що вимірюється компенсатором безпосередньо, складає 2,12111В.

Постійні струми в межах 10″3–102 А вимірюють, як правило, приладами безпосередньої оцінки – міліамперметрами та амперметрами магніто­електричної та електродинамічної системи, а також електронними аналоговими та цифровими приладами.

Для вимірювання більших постійних струмів (вище 100 А) частіше застосовують амперметри магнітоелектричної системи з використанням шунтів, що вмикаються паралельно вимірювальному механізму ВМ (рис. 17, а).

Опір шунта підбирається із співвідношення Rш = RB/ (Кш–1),

де RB – опір обмотки вимірювального механізму;

Кш = І / Ів – коефіцієнт шунтування,

I – вимірювальний струм; Группа 20 Ів – допустимий струм ВМ.

Рисунок 17

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

При вимірювані змінного струму важливо, яке значення струму вимірюється: діюче, амплітудне чи середнє. Ця необхідність викликана тим, що всі пристрої градуюють в діючих значеннях синусоїдального струму, а реагують рухомі частини деяких вимірювальних механізмів на середнє значення вимірювальні величини.

Змінні струми до 100 мкА вимірюють звичайними цифровими мікроамперметрами. Струми вище 100

мкА вимірюють мікроамперметрами з випрямлячами. Для вимірювання змінних струмів в діапазоні 10 мА – 100А використовують електромагнітні, електродинамічні та прилади з випрямлячами, які працюють в частотному діапазоні до десятків кілогерців, та термоелектричні прилади в діапазоні частот до сотень мегагерців. Значні змінні струми вимірюють тими ж приладами, але з використанням вимірювальних трансформаторів струму.

Вимірюють змінні струми і непрямим способом. В цьому випадку послідовно в вимірювальне коло вмикають зразковий резистор та вимірюють падіння напруги на ньому.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

При вимірювані струму ввімкнення в вимірювальне коло амперметра з внутрішнім опором Ra або зразкового резистора має режим роботи кола. Внаслідок цього випливає методична похибка вимірювання струму

δ1= –1/(1+RbxA/RA),

де RBXA – вхідний відносно затискачів амперметра опір кола. Чим менший опір обмотки амперметра, тим менше методична похибка вимірювання.

Вимірювання постійної та змінної напруги

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

При вимірювані е.р.с. та напруги на будь–якій ділянці електричного кола вимірювач напруги вмикають паралельно ділянці.

При вимірювані постійної напруги в діапазоні 1 — 1000 мкВ використовують цифрові мікро–вольтметри і компенсатори постійного струму. Значення напруги від десятків мілівольт до сотень вольт вимірюють приладами магнітоелектричної, електромагнітної, електродинамічної систем, електронними аналоговими та цифровими вольтметрами з використанням подільників напруги та додаткових резисторів.

Схема ввімкнення вольтметра з додатковими резисторами RД приведена на (рис. 17, б). Опір їх визначається з умови RД = RBр– 1),

де RB– внутрішній опір ВМ вольтметра; Кр = U / UB – коефіцієнт реостатування.

Для вимірювання постійних напруг до кількох кіловольт використовують в більшості електростатичні вольтметри, рідше прилади інших систем з подільниками напруги. Малі змінні напруги (до одиниць вольт) вимірюють за допомогою приладів з випрямлячами, аналоговими та цифровими електронними вольтметрами.

Для вимірювання змінних напруг від одиниць до сотень вольт в діапазоні частот до десятків кілогерців використовують прилади електромагнітної і електродинамічної систем та прилади з випрямлячем. В діапазоні частот до десятків мегагерців напругу вимірюють приладами електростатичної і . термоелектричної систем, цифровими вольтметрами.

Більші значення змінних напруг (більше кіловольта) вимірюють тими ж приладами, але з використанням вимірювальних трансформаторів напруги, що, крім перетворення змінної напруги, забезпечує ізоляцію вторинного кола від первинного, яке знаходиться під високою напругою.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

При ввімкненні вольтметра з внутрішнім опором RV до ділянки електричного кола змінюється її режим роботи.

В цьому випадку виникає методична похибка вимірювання напруги.

δ v = –1/(1 + Rv/Rbxv),

де RBxV – вхідний відносно затискачів вольтметра опір кола.

Чим більший внутрішній опір вольтметра, тим менша похибка вимірювання.

§ 26. Електрична напруга та її вимірювання. Вольтметр » Народна Освіта

Електрична напруга

Вимірювання напруги. Вольтметр

ЕЛЕКТРИЧНА НАПРУГА. Вам уже відомо, що для існування електричного струму в речовині необхідна наявність у ній вільних зарядів та електричного поля. Під час руху вільних електричних зарядів у провіднику сили електричного поля виконують роботу, яку ще називають роботою струму. Робота струму залежить від величини заряду, що переміщується під дією електричних сил, тобто від сили струму. Чим більша сила струму, тим більшу роботу виконує струм. Пригадайте, електролампа, через яку тече більший струм, світить яскравіше. Разом із тим робота струму, а отже, і його теплова дія залежить не лише від значення сили струму. Якщо в електричну мережу увімкнути послідовно з’єднані побутову електролампу та низьковольтну електролампу від кишенькового ліхтарика, вони будуть світитися по-різному. Побутова електролампа світить значно яскравіше, ніж низьковольтна електролампа.

Оскільки сила струму в обох електролампах однакова, але струмом виконується різна робота, має існувати інша величина, від якої залежить робота струму. Цю величину, що характеризує здатність електричного поля виконувати роботу при переміщенні електричного заряду в колі, називають електричною напругою і позначають U.

 

Напруга — це фізична величина, яка характеризує роботу електричного поля з перенесення заряду _1 Кл у певній ділянці кола._

Напруга U на ділянці кола чисельно дорівнює відношенню роботи струму до електричного заряду q, що переміщується в даній ділянці кола:

 

 

Електрична напруга вимірюється у вольтах (на честь відомого італійського фізика Алессандро Вольта). 1 вольт дорівнює такій електричній напрузі на кінцях ділянки кола, коли, переміщуючи електричний заряд в 1 Кл, електричне поле виконує роботу 1 джоуль:

Для практичних потреб використовують також частинні й кратні одиниці напруги: мілівольт (1 мВ = IO3 В), мікровольт (1 мкВ = IO 6 В), кіловольт (1 кВ = IO3 В), мегавольт (I MB = IO6 В).

ВИМІРЮВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ НАПРУГИ. Для вимірювання напруги на полюсах джерела струму та на будь-якій ділянці кола використовують спеціальні прилади — вольтметри (рис. 26.1).

 

Вольтметри працюють за таким самим принципом, як і амперметри. Чим більша напруга на ділянці кола, тим більшим буде кут відхилення стрілки вольтметра.

На відміну від амперметра, вольтметр вмикається в електричне коло паралельно тій його ділянці, на якій потрібно виміряти напругу (рис. 26.2, а). При підключенні вольтметра електричне коло не розривається. Вольтметр, підключений до точок 1 і 2, вимірює напругу на електричній лампі, а до точок 3 і 4 — напругу на електродвигуні (рис. 26.2, б).

Вольтметр під’єднують паралельно до затискувачів джерела струму або ділянки кола таким чином, щоб знаки «+» та «-ь на його корпусі збігалися з відповідними полюсами джерела струму.

Розглянемо детальніш

Тема: « Електрична напруга

9-й клас

Тема: « Електрична напруга. Одиниця вимірювання напруги. Вольтметр. Вимірювання напруги.

Варіант № 1


  1. Величина, що дорівнює … називається електричною напругою.

А) добутку потужності на силу струму,

Б) відношенню роботи до величини заряду,

В) відношенню роботи до сили струму,


  1. У яких одиницях виражається напруга ?

А) Амперах. Б) Вольтах. В) Джоулях. Г) Ваттах.

  1. Виразити 0,35 В у мілівольтах.

А) 35 мВ. Б) 350 мВ. В) 3500 мВ. Г) 0,035 мВ.

  1. Скільки кіловольт в 750 В ?

А) 750 000 кВ. Б) 0,75 кВ. В) 75 кВ. Г) 7,5 кВ.

Розгляньте малюнок 1 і дайте відповіді на питання.


  1. Яка межа вимірювання вольтметра ?

А) 16 В; Б) 15 В; В) 4 В; Г) 40 В; Д) 3 В. Малюнок 1

  1. Яка ціна поділки вольтметра ?

А) 4 В; Б) 2,5 В; В) 0,2 В; Г) 0,25 В; Д) 3 В.

  1. Яка напруга в лампі ?

А) 1,2 В; Б) 1,1 В; В) 1,3 В; Г) 1,5 В; Д) 1,75 В.

  1. Яка з схем, зображених на малюнку 2 відповідає колу, що зображено на малюнку 1 ?

А) а; Б) б; В) в; Г) г; Д) Такої схеми немає.

  1. Як потрібно вмикати амперметр і вольтметр (мал.. 3)

А) Замість С – амперметр, замість D – вольтметр.

Б) Замість D– амперметр, замість C – вольтметр.


  1. Як потрібно вмикати амперметр і вольтметр ( мал.. 4) ?

А) Амперметр до аб плюсом до а, вольтметр до mn плюсом до n.

Б) Амперметр до mn плюсом до m, вольтметр до аб плюсом до а.

В) Амперметр до аб плюсом до б, вольтметр до mn плюсом до m.

Г) Амперметр до mn плюсом до n, вольтметр до аб плюсом до б. Малюнок 2

Малюнок 3 Малюнок 4

9-й клас

Тема: « Електрична напруга. Одиниця вимірювання напруги. Вольтметр. Вимірювання напруги.

Варіант № 2


  1. Щоб знайти напругу на кінцях ділянки кола, необхідно …

А) потужність помножити на силу струму.

Б) роботу помножити на силу струму.

В) роботу помножити на величину заряду.


  1. Електричний струм подібний … у річці, а напруга …

А) різності рівнів … течії води.

Б) течії води … різності рівнів води.

В) течії річки … швидкості течії.


  1. Виразити 350 мВ у вольтах.

А) 0,035 В; Б) 3,5 В; В) 35 В; Г) 0,35 В.

  1. Скільки вольт у 0,75 кВ ?

А) 7,5 В. Б) 75 В. В) 750 В. Г) 0,75 В. Д) 7500 В. Малюнок 1

Розгляньте малюнок 1 і дайте відповіді на питання.


  1. Яка межа вимірювання вольтметра ?

А) 10 В; Б) 15 В; В) 4 В; Г) 40 В; Д) 3 В.

  1. Яка ціна поділки вольтметра ?

А) 4 В; Б) 2,5 В; В) 0,2 В; Г) 0,25 В; Д) 0,5 В.

  1. Яка напруга в лампі ?

А) 1,2 В; Б) 1,1 В; В) 3 В; Г) 1,6 В; Д) 1,75 В.

  1. Яка з схем, зображених на малюнку 2 відповідає колу, що зображено на малюнку 1 ?

А) а; Б) б; В) в; Г) г; Д) Такої схеми немає.

  1. Як потрібно вмикати амперметр і вольтметр (мал.. 3)

А) Замість С – амперметр, замість D – вольтметр.

Б) Замість D– амперметр, замість C – вольтметр.


  1. Як потрібно вмикати амперметр і вольтметр ( мал.. 4) ?

А) Амперметр до аб плюсом до а, вольтметр до mn плюсом до m.

Б) Амперметр до mn плюсом до m, вольтметр до аб плюсом до а.

В) Амперметр до аб плюсом до б, вольтметр до mn плюсом до n. Малюнок 2

Г) Амперметр до mn плюсом до n, вольтметр до аб плюсом до б.

Малюнок 3 Малюнок 4

9-й клас

Тема: « Електрична напруга. Одиниця вимірювання напруги. Вольтметр. Вимірювання напруги.

Варіант № 3


  1. Робота поля у лампі кишенькового ліхтаря 0,35 Дж, а кількість заряду яка перенесена в ній 0,1 Кл. Обчислити напругу на лампі.

А) 3,5 В. Б) 0,035 В. В) 0,35 В. Г) 0,3 В. Д) 0,25 В.

  1. Який прилад застосовують для вимірювання напруги ?

А) Акумулятор. Б) Амперметр. В) Вольтметр.

  1. Виразити 500 В у кіловольтах.

А) 0,5 кВ. Б) 5 кВ. В) 50 кВ. 500 000 кВ.

  1. Скільки мілівольт у 0,35 В.

А) 350 мВ. Б) 35 мВ. В) 3,5 мВ. Г) 3500 мВ.

Розгляньте малюнок 1 і дайте відповіді на питання.


  1. Яка межа вимірювання вольтметра ?

А) 1 В; Б) 2 В; В) 3 В; Г) 4 В; Д) 10 В.

  1. Яка ціна поділки вольтметра ?

А) 1 В; Б) 0,5 В; В) 3,5 В; Г) 10 В.

  1. Яка напруга в лампі ?

А) 0,5 В; Б) 4 В; В) 1,5 В; Г) 5 В.

  1. Яка з схем, зображених на малюнку 2 відповідає колу, що Малюнок 1

зображено на малюнку 1 ?

А) а; Б) б; В) в; Г) г; Д) Такої схеми немає.


  1. Як потрібно вмикати амперметр і вольтметр (мал.. 3)

А) Замість С – амперметр, замість D – вольтметр.

Б) Замість D– амперметр, замість C – вольтметр.


  1. Як потрібно вмикати амперметр і вольтметр ( мал.. 4) ?

А) Амперметр до аб плюсом до а, вольтметр до mn плюсом до m.

Б) Амперметр до mn плюсом до m, вольтметр до аб плюсом до а.

В) Амперметр до аб плюсом до б, вольтметр до mn плюсом до n.

Г) Амперметр до mn плюсом до n, вольтметр до аб плюсом до б.

Малюнок 2

Малюнок 3 Малюнок 4

9-й клас

Тема: « Електрична напруга. Одиниця вимірювання напруги. Вольтметр. Вимірювання напруги.

Варіант № 4


  1. Як можна визначити напругу ?

А) потужність помножити на силу струму.

Б) роботу помножити на силу струму.

В) роботу помножити на величину заряду.


  1. Яка напруга на кінцях провідника, якщо за проходження крізь нього заряду 2 Кл виконується робота 12 Дж ?

А) 24 В. Б) 6 В. В) 10 В. Г) 14 В.

  1. Скільки мілівольт у 1 В ?

А) 10 мВ. Б) 100 мВ. В) 1000 мВ. Г) 1 000 000 мВ.

  1. Скільки вольт у 1 кВ ?

А) 100В. Б) 1000 В. В) 10 000 В. Г) 1 000 000 В.

Розгляньте малюнок 1 і дайте відповіді на питання.


  1. Яка межа вимірювання вольтметра ?

А) 0,5 В; Б) 2 В; В) 1,5 В; Г) 10 В; Д) 3 В.

  1. Яка ціна поділки вольтметра ?

А) 0,5 В; Б) 1 В; В) 0,2 В; Г) 4 В.

  1. Яка напруга в лампі ?

А) 0,5 В; Б) 1,2 В; В) 4 В; Г) 2 В. Д) 4,2 В.

  1. Яка з схем, зображених на малюнку 2 відповідає колу, що Малюнок 1

зображено на малюнку 1 ?

А) а; Б) б; В) в; Г) г; Д) Такої схеми немає.


  1. Як потрібно вмикати амперметр і вольтметр (мал.. 3)

А) Замість С – амперметр, замість D – вольтметр.

Б) Замість D– амперметр, замість C – вольтметр.


  1. Як потрібно вмикати амперметр і вольтметр ( мал.. 4) ?

А) Амперметр до аб плюсом до а, вольтметр до mn плюсом до m.

Б) Амперметр до mn плюсом до m, вольтметр до аб плюсом до а.

В) Амперметр до аб плюсом до б, вольтметр до mn плюсом до n.

Г) Амперметр до mn плюсом до n, вольтметр до аб плюсом до б.

Малюнок 2


Малюнок 3 Малюнок 4


Електрична напруга. Одиниця вимірювання напруги. Вольтметр. Вимірювання напруги

9-й клас

Тема: « Електрична напруга. Одиниця вимірювання напруги. Вольтметр. Вимірювання напруги.

Варіант № 1


  1. Величина, що дорівнює … називається електричною напругою.

А) добутку потужності на силу струму,

Б) відношенню роботи до величини заряду,

В) відношенню роботи до сили струму,


  1. У яких одиницях виражається напруга ?

А) Амперах. Б) Вольтах. В) Джоулях. Г) Ваттах.

  1. Виразити 0,35 В у мілівольтах.

А) 35 мВ. Б) 350 мВ. В) 3500 мВ. Г) 0,035 мВ.

  1. Скільки кіловольт в 750 В ?

А) 750 000 кВ. Б) 0,75 кВ. В) 75 кВ. Г) 7,5 кВ.

Розгляньте малюнок 1 і дайте відповіді на питання.


  1. Яка межа вимірювання вольтметра ?

А) 16 В; Б) 15 В; В) 4 В; Г) 40 В; Д) 3 В. Малюнок 1

  1. Яка ціна поділки вольтметра ?

А) 4 В; Б) 2,5 В; В) 0,2 В; Г) 0,25 В; Д) 3 В.

  1. Яка напруга в лампі ?

А) 1,2 В; Б) 1,1 В; В) 1,3 В; Г) 1,5 В; Д) 1,75 В.

  1. Яка з схем, зображених на малюнку 2 відповідає колу, що зображено на малюнку 1 ?

А) а; Б) б; В) в; Г) г; Д) Такої схеми немає.

  1. Як потрібно вмикати амперметр і вольтметр (мал.. 3)

А) Замість С – амперметр, замість D – вольтметр.

Б) Замість D– амперметр, замість C – вольтметр.


  1. Як потрібно вмикати амперметр і вольтметр ( мал.. 4) ?

А) Амперметр до аб плюсом до а, вольтметр до mn плюсом до n.

Б) Амперметр до mn плюсом до m, вольтметр до аб плюсом до а.

В) Амперметр до аб плюсом до б, вольтметр до mn плюсом до m.

Г) Амперметр до mn плюсом до n, вольтметр до аб плюсом до б. Малюнок 2

Малюнок 3 Малюнок 4

9-й клас

Тема: « Електрична напруга. Одиниця вимірювання напруги. Вольтметр. Вимірювання напруги.

Варіант № 2


  1. Щоб знайти напругу на кінцях ділянки кола, необхідно …

А) потужність помножити на силу струму.

Б) роботу помножити на силу струму.

В) роботу помножити на величину заряду.


  1. Електричний струм подібний … у річці, а напруга …

А) різності рівнів … течії води.

Б) течії води … різності рівнів води.

В) течії річки … швидкості течії.


  1. Виразити 350 мВ у вольтах.

А) 0,035 В; Б) 3,5 В; В) 35 В; Г) 0,35 В.

  1. Скільки вольт у 0,75 кВ ?

А) 7,5 В. Б) 75 В. В) 750 В. Г) 0,75 В. Д) 7500 В. Малюнок 1

Розгляньте малюнок 1 і дайте відповіді на питання.


  1. Яка межа вимірювання вольтметра ?

А) 10 В; Б) 15 В; В) 4 В; Г) 40 В; Д) 3 В.

  1. Яка ціна поділки вольтметра ?

А) 4 В; Б) 2,5 В; В) 0,2 В; Г) 0,25 В; Д) 0,5 В.

  1. Яка напруга в лампі ?

А) 1,2 В; Б) 1,1 В; В) 3 В; Г) 1,6 В; Д) 1,75 В.

  1. Яка з схем, зображених на малюнку 2 відповідає колу, що зображено на малюнку 1 ?

А) а; Б) б; В) в; Г) г; Д) Такої схеми немає.

  1. Як потрібно вмикати амперметр і вольтметр (мал.. 3)

А) Замість С – амперметр, замість D – вольтметр.

Б) Замість D– амперметр, замість C – вольтметр.


  1. Як потрібно вмикати амперметр і вольтметр ( мал.. 4) ?

А) Амперметр до аб плюсом до а, вольтметр до mn плюсом до m.

Б) Амперметр до mn плюсом до m, вольтметр до аб плюсом до а.

В) Амперметр до аб плюсом до б, вольтметр до mn плюсом до n. Малюнок 2

Г) Амперметр до mn плюсом до n, вольтметр до аб плюсом до б.

Малюнок 3 Малюнок 4

9-й клас

Тема: « Електрична напруга. Одиниця вимірювання напруги. Вольтметр. Вимірювання напруги.

Варіант № 3


  1. Робота поля у лампі кишенькового ліхтаря 0,35 Дж, а кількість заряду яка перенесена в ній 0,1 Кл. Обчислити напругу на лампі.

А) 3,5 В. Б) 0,035 В. В) 0,35 В. Г) 0,3 В. Д) 0,25 В.

  1. Який прилад застосовують для вимірювання напруги ?

А) Акумулятор. Б) Амперметр. В) Вольтметр.

  1. Виразити 500 В у кіловольтах.

А) 0,5 кВ. Б) 5 кВ. В) 50 кВ. 500 000 кВ.

  1. Скільки мілівольт у 0,35 В.

А) 350 мВ. Б) 35 мВ. В) 3,5 мВ. Г) 3500 мВ.

Розгляньте малюнок 1 і дайте відповіді на питання.


  1. Яка межа вимірювання вольтметра ?

А) 1 В; Б) 2 В; В) 3 В; Г) 4 В; Д) 10 В.

  1. Яка ціна поділки вольтметра ?

А) 1 В; Б) 0,5 В; В) 3,5 В; Г) 10 В.

  1. Яка напруга в лампі ?

А) 0,5 В; Б) 4 В; В) 1,5 В; Г) 5 В.

  1. Яка з схем, зображених на малюнку 2 відповідає колу, що Малюнок 1

зображено на малюнку 1 ?

А) а; Б) б; В) в; Г) г; Д) Такої схеми немає.


  1. Як потрібно вмикати амперметр і вольтметр (мал.. 3)

А) Замість С – амперметр, замість D – вольтметр.

Б) Замість D– амперметр, замість C – вольтметр.


  1. Як потрібно вмикати амперметр і вольтметр ( мал.. 4) ?

А) Амперметр до аб плюсом до а, вольтметр до mn плюсом до m.

Б) Амперметр до mn плюсом до m, вольтметр до аб плюсом до а.

В) Амперметр до аб плюсом до б, вольтметр до mn плюсом до n.

Г) Амперметр до mn плюсом до n, вольтметр до аб плюсом до б.

Малюнок 2

Малюнок 3 Малюнок 4

9-й клас

Тема: « Електрична напруга. Одиниця вимірювання напруги. Вольтметр. Вимірювання напруги.

Варіант № 4


  1. Як можна визначити напругу ?

А) потужність помножити на силу струму.

Б) роботу помножити на силу струму.

В) роботу помножити на величину заряду.


  1. Яка напруга на кінцях провідника, якщо за проходження крізь нього заряду 2 Кл виконується робота 12 Дж ?

А) 24 В. Б) 6 В. В) 10 В. Г) 14 В.

  1. Скільки мілівольт у 1 В ?

А) 10 мВ. Б) 100 мВ. В) 1000 мВ. Г) 1 000 000 мВ.

  1. Скільки вольт у 1 кВ ?

А) 100В. Б) 1000 В. В) 10 000 В. Г) 1 000 000 В.

Розгляньте малюнок 1 і дайте відповіді на питання.


  1. Яка межа вимірювання вольтметра ?

А) 0,5 В; Б) 2 В; В) 1,5 В; Г) 10 В; Д) 3 В.

  1. Яка ціна поділки вольтметра ?

А) 0,5 В; Б) 1 В; В) 0,2 В; Г) 4 В.

  1. Яка напруга в лампі ?

А) 0,5 В; Б) 1,2 В; В) 4 В; Г) 2 В. Д) 4,2 В.

  1. Яка з схем, зображених на малюнку 2 відповідає колу, що Малюнок 1

зображено на малюнку 1 ?

А) а; Б) б; В) в; Г) г; Д) Такої схеми немає.


  1. Як потрібно вмикати амперметр і вольтметр (мал.. 3)

А) Замість С – амперметр, замість D – вольтметр.

Б) Замість D– амперметр, замість C – вольтметр.


  1. Як потрібно вмикати амперметр і вольтметр ( мал.. 4) ?

А) Амперметр до аб плюсом до а, вольтметр до mn плюсом до m.

Б) Амперметр до mn плюсом до m, вольтметр до аб плюсом до а.

В) Амперметр до аб плюсом до б, вольтметр до mn плюсом до n.

Г) Амперметр до mn плюсом до n, вольтметр до аб плюсом до б.

Малюнок 2


Малюнок 3 Малюнок 4

Який струм називається змінним?

МегаПредмет 

Обратная связь

ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение


Как определить диапазон голоса — ваш вокал


Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими


Целительная привычка


Как самому избавиться от обидчивости


Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам


Тренинг уверенности в себе


Вкуснейший «Салат из свеклы с чесноком»


Натюрморт и его изобразительные возможности


Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.


Как научиться брать на себя ответственность


Зачем нужны границы в отношениях с детьми?


Световозвращающие элементы на детской одежде


Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия


Как слышать голос Бога


Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)


Глава 3. Завет мужчины с женщиной


Оси и плоскости тела человека

Оси и плоскости тела человека — Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.


Отёска стен и прирубка косяков Отёска стен и прирубка косяков — Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.


Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) — В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Сформулювати закон Ома для повного кола

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) Розглянемо та проаналізуємо замкнуте електричне коло, яке складається із зовнішньої частини кола — опору R, та внутрішньої-джерела ЕРС, внутрішній опір якого — r . В такому колі зв’язок між силою струму і ЕРС виражається законом Ома для пов­ного кола Сила струму в замкненому колі дорівнює електрорушійній силі джерела, поділеній на повний опір кола:

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) ,

де Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) — електрорушійна сила, R — опір провідника, приєднаного до полюсів джерела струму, Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) -внутрішній опір джерела ЕРС.

 

Що таке потужність електричного струму?

отужність електричного струму —фізична величина, що характеризує швидкість передачі або перетворення електричної енергії. Одиницею вимірювання потужності в CIє ват(Вт, W).Потужність постійного струму

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами)

Дія магнітного поля на провідник зі струмом

Якщо між полюсами магніту підвісити провідник із струмом, то провідник виштовхується з магнітного поля або втягується в нього, в залежності від напряму струму. Рух провідника є наслідком взаємодії магнітного поля постійного магніту з магнітним полем струму. Сила, з якою магнітне поле діє на провідник зі струмом, називається силою Ампера.
Напрям сили Ампера зручно визначати за «правилом лівої руки»: кисть лівої руки розташовують паралельно торцям магнітів Nі Sтак, щоб долоня була звернута до магніту N. Чотири пальці орієнтують у напрямі струму в ділянці AB, тоді відставлений великий палець покаже шуканий напрям.


Показати на схемі включення амперметра і вольтметра

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами)Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами)

а) б)

Рис.1. Вимірювання потужності методом амперметра і вольтметра:

а)схема правильного вимірювання струму; б) схема правильного вимірювання напруги

5.Одиниці вимірювання:

Одиниці вимірювання сили струму .

Позначення одиниці Назва одиниці Позначення величини переведення величин
Сила струму I Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) ампер A 1A
міліампер мA 0,001A
мікроампер мкA 0,000001A

 

Одиниці вимірювання напруги струму .

Позначення одиниці Назва одиниці Позначення величини переведення величин
Напруга U U=I·R мікровольт мкВ 0,000001В
мілівольт мВ 0,001В
вольт В
кіловольт кВ 1000В

 

Одиниці вимірювання потужності струму .

Позначення одиниці Назва одиниці Позначення величини переведення величин
Потужність P Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) ват Вт 1Вт
кіловат кВт 1000Вт
мегават МВт 1000000Вт

 

Одиниці вимірювання частоти струму .

Позначення одиниці Назва одиниці Позначення величини переведення величин
Частота f герц Гц 1Гц
кілогерц кГц 1000Гц

 

Одиниці вимірювання опору струму .

Позначення одиниці Назва одиниці Позначення величини переведення величин
Опір r Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) . ом Ом 1Ом
кілоом кОм 1000Ом
мегом МОм 1000000Ом

Який струм називається змінним?

Змі́нний струм —електричний струм, силаякого періодичнозмінюється з часом.Здебільшого коливання струму відбуваються за гармонічним законом

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) ,

де Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) — амплітуда струму, Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) — частота, Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) — фаза струму.

Змінний струм виникає в електричному колі зі змінною напругою. Коливання напруги відбуваються за подібним законом, проте, в загальному випадку із зсувом фази Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами)

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами)

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) Перевагою змінного струму є те, що його легше виробляти й передавати до споживача. Постійний струм можна отримати зі змінного за допомогою випрямлення.

Розглянемо більш детально періодичний змінний сину-соїдальний струм

 

 


Міжнародна система одиниць (СІ) — Вікіпедія

Основні одиниці Міжнародної системи одиниць (СІ)

Міжнародна система одиниць (СІ) (міжнародна абревіатура SI з фр. Système International d’Unités)  — система одиниць фізичних величин, сучасний варіант метричної системи. СІ є найбільш широко використовуваною системою одиниць в світі — як у повсякденному житті, так і в науці і техніці. Міжнародна система одиниць базується на Міжнародній системі величин, разом з найменуваннями та позначеннями, а також набором префіксів та їх найменуваннями і позначеннями разом з правилами їх застосування, прийнята Генеральною конференцією мір і ваг[1].

Система СІ є найуживанішою системою одиниць при проведенні вимірювань та розрахунків в різних галузях науки, техніки, торгівлі тощо.

У 1960 р. 11-ю Генеральною конференцією з мір та ваг Міжнародна система одиниць СІ була рекомендована як практична система одиниць для вимірювань фізичних величин. Головна мета впровадження такої системи — об’єднання великої кількості систем одиниць (СГС, МКГСС, МКС тощо) з різних галузей науки й техніки та усунення труднощів, пов’язаних з використанням значної кількості коефіцієнтів при перерахунках між ними і створенням великої кількості еталонів для забезпечення необхідної точності. Переваги СІ забезпечують підвищення продуктивності праці проєктантів, виробників, науковців; спрощують та полегшують навчальний процес, а також практику міжнародних контактів між державами.

Міжнародна система одиниць СІ складається з набору одиниць вимірювання та набору кратних і часткових префіксів до них. Система також визначає стандартні скорочені позначення для одиниць та правила запису похідних одиниць.

Система СІ не є незмінною, вона є набором стандартів, в якому створюються одиниці вимірювання та коригуються їхні визначення згідно з міжнародними угодами залежно від рівня сучасного розвитку вимірювальних технологій.

В основі СІ лежать незалежні одна від одної основні одиниці, а інші, похідні одиниці, встановлюються з допомогою основних та визначальних рівнянь, що виражають у найчіткішому вигляді функціональні зв’язки між фізичними величинами. При побудові СІ були вибрані основні одиниці, які забезпечують всеосяжне охоплення галузей науки та техніки, причому як більшість похідних одиниць використано одиниці, що застосовувалися раніше та мають зручні розміри.

У наш час в СІ визначено сім основних фізичних величин — довжина, маса, час, електричний струм, термодинамічна температура, кількість речовини та сила світла — які, за домовленістю, вважаються незалежними. Відповідними до них основними одиницями вимірювання є метр, кілограм, секунда, ампер, кельвін, моль та кандела. У системі СІ розмірності основних одиниць вимірювання, на базі яких будуються похідні одиниці, також вважаються незалежними. Але треба зазначити, що визначення основних одиниць пов’язані між собою. Так визначення метра містить в собі секунду; визначення ампера — містить метр, кілограм та секунду; визначення молю — кілограм; кандели — метр, кілограм та секунду.

Основні одиниці[ред. | ред. код]

Назва Позначення Фізична величина Визначення[2]
українська міжнародна українське міжнародне
метр metre (meter) м m довжина Метр дорівнює довжині шляху, який світло проходить у вакуумi за 1/299 792 458 секунди.
кілограм kilogram кг kg маса Попереднє (1889): Кілограм точно дорівнює масі міжнародного прототипу кілограма (платино-іридієвого циліндру), що зберігається в Міжнародному бюро мір та ваг, Севр, Франція

Чинне (2018)[3]: кілограм визначається через сталу Планка h, яка точно дорівнює 6.62607015×10−34 Дж⋅с (Дж = кг⋅м2⋅с−2), та визначення метра і секунди.[4]

секунда second с s час Секунда дорівнює часу, за який відбуваються точно 9 192 631 770 періодів випромінювання, що відповідають переходу між двома надтонкими рівнями незбудженого атома Цезію-133 за температури 0 К.
ампер ampere А А сила електричного струму Ампер — це сила постійного електричного струму, що, протікаючи по двох прямих паралельних провідниках нескінченної довжини з незначним поперечним перетином, розташованих на відстані 1 м один від одного у вакуумі, створює між цими провідниками силу, яка дорівнює 2×10−7Н на 1 м довжини.
кельвін kelvin К K термодинамічна температура Кельвін точно дорівнює 1/273,16 термодинамічної температури потрійної точки води.
моль mole моль mol кількість речовини Моль є кількість речовини, що містить стільки ж елементарних часток (атомів, молекул, електронів тощо), скільки атомів міститься в 0,012 кілограмах вуглецю-12.
кандела candela кд cd сила світла Кандела — це сила світла у визначеному напрямку від джерела, що випромінює монохроматичне випромінювання з частотою 540×1012герц та має інтенсивність випромінювання в цьому напрямку 1/683 ват на стерадіан.

Похідні одиниці, що мають власні назви[ред. | ред. код]

Похідні одиниці СІ є добутками цілих степенів основних одиниць. Математичний вираз для розмірності похідної одиниці виходить з фізичного закону або визначення відповідної фізичної величини. Деякі з похідних одиниць вимірювання мають власні назви, котрі теж можна використовувати при визначенні інших похідних одиниць. У наш час[коли?] існує 22 такі одиниці вимірювання[5].

За допомогою вищезазначених семи основних та двадцяти двох похідних одиниць можна побудувати одиницю вимірювання будь-якої відомої в наш час[коли?] фізичної величини. Але через те, що загальна кількість фізичних величин в науці необмежена, навести повний перелік похідних одиниць вимірювання неможливо.

Якщо при визначенні похідної одиниці виявляється, що вона може бути виражена за допомогою основних та похідних одиниць різними способами, на практиці використовують вирази, що найкраще відображають фізичний сенс цієї величини. Наприклад, одиниця вимірювання моменту сили є Н·м, а не м·Н або Дж.

Множники та префікси для утворення кратних та частинних одиниць[ред. | ред. код]

Для докладнішої інформації дивись статті Префікси СІ та Двійкові префікси

В СІ існують десяткові множники, за допомогою яких можна утворювати кратні та частинні одиниці. Всі числові префікси є степенями десяти й не повинні використовуватись для позначення степенів двійки. Наприклад, один кілобіт позначає 1000 біт, а не 1024.

В системі СІ забороняється використовувати префікси, що складаються з двох або більше основних. Так величина 10−9 м завжди позначається нм (нанометр), а не, наприклад, ммкм (мілімікрометр). Згідно з цим правилом для утворення кратних та часткових одиниць кілограма, єдиної одиниці, що з історичних причин вже має в своєму імені префікс, використовується частинна одиниця грам. Тобто величина 10−6 кг позначається як 1 мг (міліграм), а не 1 мккг (мікрокілограм).

Префікси СІ
кратні частинні
Множник Назва Позначення Множник Назва Позначення
українське міжнародне українське міжнародне
101 (дека) да da 10−1 (деци) д d
102 (гекто) г h 10−2 (санти) с c
103 кіло к k 10−3 мілі м m
106 мега М M 10−6 мікро мк μ
109 гіга Г G 10−9 нано н n
1012 тера Т T 10−12 піко п p
1015 пета П P 10−15 фемто ф f
1018 екса Е E 10−18 ато а a
1021 зета З Z 10−21 зепто з z
1024 йота Й Y 10−24 йокто й y

В дужках позначені префікси, які припускається використовувати тільки в назвах одиниць, що вже мають широке розповсюдження, наприклад, гектар, декалітр, дециметр, сантиметр.

Співвідношення одиниць СІ з одиницями інших систем та позасистемними одиницями[ред. | ред. код]

Одиниці довжини[ред. | ред. код]

1 мікрон = 10−6 м 1 м = 106 мікронів
1 дюйм = 2,54·10−2 м 1 м = 39,4 дюйма
1 фут = 0,305 м 1 м = 3, 28 фута
1 миля = 1,61·103 м 1 м = 6,21·10−4 миль
1 миля морська = 1,85·103 м 1 м = 5,41·10−4 миль морських

Одиниці об’єму, місткості[ред. | ред. код]

1 л = 10−3 м³ 1 м³ = 103 л
1 мл = 10−6 м³ 1 м³ = 106 мл

Одиниці маси[ред. | ред. код]

1 г = 10−3 кг 1 кг = 1000 г
1 ц = 100 кг 1 кг = 10−2 ц
1 т = 103 кг 1 кг = 10−3 т

1 Мт = 109 кг

1 кг = 10−9 Мт

Одиниці сили[ред. | ред. код]

1 Н = 105 дин
1 кгс = 9,81 Н 1 Н = 0,102 кгс
1 кілопонд= 9,81 Н 1 Н = 0,102 кілопонда (кілограма-сили в Німеччині та інших європейських державах)
1 тс = 9,81.103 Н 1 Н = 1,02.10−4 тс
1 паундаль= 0,138 Н 1 Н = 7,25 паундаля (англійська система одиниць)

Одиниці швидкості[ред. | ред. код]

1 км/год = 0,278 м/с 1 м/с = 3,6 км/год

Одиниці кутової швидкості[ред. | ред. код]

1 об/хв = 0,105 рад/с 1 рад/с = 9,55 об/хв

Одиниці потужності[ред. | ред. код]

1 кгс·м/с = 9,81 Вт 1 Вт = 0,102 кгс·м/с
1 к.с. = 736 Вт 1 Вт = 1,36.10−3 к.с.

Одиниці тиску[ред. | ред. код]

1 кгс/м² = 9,81 Па 1 Па = 0,102 кгс/м²
1 кгс/см² = 9,81·104 Па 1 Па = 1,02·10-5 кгс/см²
1 ат = 9,81·104 Па 1 Па = 1,02·10−5 ат
1 мм рт.ст. = 133 Па 1 Па = 7,50·10−3 мм рт.ст.
1 мм вод.ст. = 9,81 Па 1 Па = 0,102 мм вод.ст.

Одиниці динамічної в’язкості[ред. | ред. код]

1 П = 0,1 Па·с 1 Па·с = 10 П

Одиниці кінематичної в’язкості[ред. | ред. код]

1 Ст = 10−4 м²/с 1 м²/с = 104 Ст

Основні правила правопису одиниць були введені 6-ю Генеральною конференцією з мір та ваг в 1948 році. Як результат, тепер існує загальна міжнародна згода щодо написання та використання позначень і назв одиниць та їхніх префіксів. Дотримування правил сприяє підвищенню прочитності текстів.

  • Позначення одиниць пишуться звичайним прямим шрифтом, на відміну від позначень фізичних величин, що пишуться курсивом. Наприклад, м (метр) та m (маса).
  • Позначення одиниць завжди пишуться з малої букви, якщо вони не утворені від особових імен. Якщо одиниця названа на честь людини, то перша буква позначення завжди є великою, але при написанні назви повністю ця назва пишеться з малої букви. Наприклад, 15 кг; 60 с; 2 Н, але 2 ньютона; 200 мкФ, але 200 мікрофарад.
  • Якщо використовуються префікси, вони передують базовій одиниці й пишуться з нею разом. Префікс ніколи не використовується сам, також забороняється використовувати складені префікси.
  • Позначення одиниць є математичними виразами, а не скороченнями. Тому після них не ставиться крапка, за виключенням розташування позначення в кінці речення.
  • При формуванні добутків та часток одиниць використовуються звичайні алгебраїчні правила множення та ділення. Множення повинне позначатись пропуском або крапкою на середині висоти рядка (·). Ділення повинне позначатись горизонтальною або скісною рискою, або від’ємним показником степеня. Наприклад, для множення: Н м, або Н·м; для ділення: м/с, м·с−1, або mc{\displaystyle {\frac {\mathrm {m} }{\mathrm {c} }}}. Коли поєднуються декілька позначень одиниць, необхідно використовувати дужки або від’ємні показники степенів для запобігання невизначеності запису. Крім того, скісна риска не повинна використовуватись у виразі двічі та більше разів. Наприклад, правильним записом буде кг/(м·с2), або кг·м−1·с−2 (= Па), а не кг/м/с/c.
  • Забороняється використовувати скорочені назви одиниць СІ, наприклад сек. замість с, або кв. м, замість м². Використовування правильних позначень одиниць СІ є обов’язковим, тільки в такому випадку можна уникнути невизначеностей та непорозумінь.
\frac{\mathrm{m}}{\mathrm{c}} Держави, в яких Міжнародна система одиниць СІ ще не прийнята офіційно як єдина практична система одиниць проведення вимірювань: Ліберія, М’янма та США.

Першим кроком на шляху створення метричної системи було введення двох платинових стандартів метра та кілограма в середині 1799 року. Пізніше, в 1832 році, Гаусс рекомендував використання такої метричної системи, як узгодженої системи одиниць для фізичних обчислень. Гаусс першим здійснив вимірювання магнітного поля Землі, використовуючи метричну систему, засновану на трьох механічних одиницях — міліметрі, грамі та секунді, що відповідали фізичним величинам довжини, маси й часу.

Розширення метричної системи відбулося завдяки Максвелу та Томсону, котрі в 60-х роках XIX ст. сформулювали вимоги для узгодженої системи одиниць, засновану на основних та похідних одиницях. Як наслідок, в 1874 році була введена система СГС, що базувалась на трьох механічних одиницях — сантиметрі, грамі та секунді й використовувала діапазон префіксів від мікро до мега для створення кратних і частинних одиниць. Наступний розвиток фізики як експериментальної науки значною мірою пов’язаний з цією системою: на її основі були побудовані магнітна (СГСМ) та електрична (СГСЕ) системи, світлова система одиниць СГСЛ (сантиметр, грам, секунда, люмен), система теплових одиниць СГС°С (сантиметр, грам, секунда, градус Цельсія) та інші. 0 Після створення в 1875 році Міжнародного бюро з мір та ваг почалась робота по створенню нових міжнародних еталонів метра та кілограма. В 1889 перша Генеральна конференція з мір та ваг запропонувала нову, схожу з СГС систему, але засновану на метрі, кілограмі та секунді — систему МКС.

Незручний розмір в системах СГС електромагнітних одиниць, які не мали власних назв, а виражались через основні одиниці, ініціював роботи з об’єднання механічних та електромагнітних одиниць в одну узгоджену систему. Так в 1939 році було зроблено наступний крок — створення системи МКСА, заснованої на метрі, кілограмі, секунді та ампері.

Виходячи з досліджень Міжнародного бюро з мір та ваг, котрі почались в 1948, на 10-й Генеральній конференції з мір та ваг в 1954 році було прийнято введення ампера, кельвіна та кандели як базових одиниць, котрі відповідають електричному струму, термодинамічній температурі та силі світла. В 1960 році на 11-й Генеральній конференції з мір та ваг ця система була офіційно названа Міжнародною системою одиниць з абревіатурою SI.

В 1971 році після довгих дискусій між фізиками та хіміками, сучасна система СІ була сформована додаванням моля як базової одиниці для кількості речовини.

На сьогодні СІ офіційно затверджена основною або єдиною системою одиниць у всіх країнах світу за винятком США, Ліберії та М’янми. Сполучене Королівство прийняло систему СІ, але без наміру витіснення традиційних одиниць.

Одиниці, відмінні від СІ, застосовуються в окремих видах діяльності, наприклад, моряки досі використовують для вимірювання відстаней морські милі, а швидкостей — вузли.

На 23-й Генеральній конференції мір і ваг, що відбулася у 2007 році, конференція дала мандат Міжнародному комітету мір і ваг дослідити можливість використання природних сталих як основи усіх одиниць замість еталонів-артефактів, що використовуються тепер. Наступного року це рішення підтримав Міжнародний союз чистої та прикладної фізики. На засіданні Міжнародного комітету мір і ваг, що проходив у жовтні 2010 року, проєкт змін був схвалений в принципі. Засідання, однак, вирішило, що усі вимоги, які поставила 23-я Генеральна конференція, ще не виконано в повному обсязі. У зв’язку з цим Міжнародний комітет не може прийняти зміни до одиниць СІ негайно, однак Комітет представив її на 24-й Генеральній конференції мір і ваг, що відбулася 17-21 жовтня 2011 року, і ухвалила погодитися зі змінами в принципі, але не впроваджувати їх, доки не будуть розроблені всі деталі. Крім того, дата 25-ї Генеральної конференції була перенесена з 2015 на 2014 рік.

Суть змін[ред. | ред. код]

Пропонується визначити чотири природні фундаментальні сталі так, щоб вони мали наступні значення[6]:

Відповідно, базові одиниці СІ отримають нові означення:

Кілограм
Кілограм, кг, одиниця маси; його значення встановлюється так, щоб стала Планка дорівнювало точно 6,62607015×10−34, якщо її виразити в одиницях с−1·м²·кг, що дорівнює Дж·с.
Ампер
Ампер, А, одинця електричного струму; його значення встановлюється так, щоб елементарний заряд дорівнював точно 1,602176634×10−19, якщо його виразити в одиницях А·с, що дорівнює Кл.
Кельвін
Кельвін, К, одиниця термодинамічної температури; його значення встановлюється так, щоб стала Больцмана дорівнювала точно 1,380649×10−23, якщо її виразити в одиницях с−1·м²·кг· K−1, що дорівнює Дж·K−1.
Моль
Моль, моль, одиниця кількості речовини, що складається з хімічних одиниць певного виду, які можуть бути атомами, молекулами, іонами, електронами й будь-якими іншими частинками чи визначеними групами таких частинок; його значення встановлюється так, щоб число Авогадро дорівнювало точно 6,02214076×1023, якщо воно виражене в одиницях моль−1.

Якщо зміни будуть прийняті, то еталон кілограма втратить своє значення, зате стане можливим вимірювати електричні величини в одиницях СІ методами, що спираються на точні значення сталої Джозефсона та сталої фон Клітцинга.

  1. Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 25.08.2015 № 914. Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин.
  2. Брошура SІ Міжнародного бюро з мір та ваг. 8-а редакція.

alexxlab

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.